народність

народність
-ності, ж.
Історична форма спільності людей, що утворюється з племен, передує нації та виникає в процесі розкладу первісно-общинного ладу й формування класового суспільства. Ґрунтується на спільності мови, території, економічних зв'язків, культури.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "народність" в других словарях:

  • народність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • народність — [наро/д( )н іс т ] днос т і, ор. д(‘)н іс т у …   Орфоепічний словник української мови

  • Чепелик, Виктор Васильевич — Виктор Васильевич Чепелик Чепелик В. В., 1950 е годы Основные сведения Гражданство …   Википедия

  • народ — нарід 1) (мешканці держави, громадяни країни), люди мн., електорат (усі ті, хто має право голосувати на виборах), людність, люд Пор. людність 2) (нація, народність), люд, плем я 3) (основна трудова частина громадян країни на противагу соціяльним… …   Словник синонімів української мови

  • ассирійці — ів, мн. (одн. ассирі/єць, йця, ч.; ассирі/йка, и, ж.). 1) Невелика семітська народність, основна частина якої живе в Іраку, а меншість – у Закавказзі. 2) Те саме, що ассиріяни …   Український тлумачний словник

  • демократизм — у, ч. 1) Визнання і здійснення демократії (у 1, 2 знач.). 2) розм. Властивість за знач. демократичний 3); народність, простота …   Український тлумачний словник

  • етнос — у, ч. Спільнота людей (плем я, народність, нація), що історично склалася та має соціальну цілісність і оригінальний стереотип поведінки …   Український тлумачний словник

  • народ — у, ч. 1) Населення держави, жителі країни. 2) Форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем я). 3) тільки одн. Взагалі люди, перев. у великій кількості. || Певна кількість людей, які мають що небудь спільне (у поведінці… …   Український тлумачний словник

  • плем'я — пле/мені і пле/м я, с. 1) Форма суспільної організації та етнічної спільності людей, що характерна для родової стадії первіснообщинного ладу. 2) Група народностей, пов язаних спільним походженням і спорідненістю мов. 3) заст. Народність,… …   Український тлумачний словник

  • туареги — гів, мн. (одн. туаре/г, а, ч.). Народність, що населяє Центральну Сахару і місцевість у середній течії ріки Нігеру …   Український тлумачний словник

Книги

Другие книги по запросу «народність» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»